Дизайнер у роботизації
Мене час від часу питають, як дизайнер опинився в роботизації війська.
Відповідь така: дизайн — це не про красиво. Дизайн — це методологія прийняття рішень в умовах, коли задача погано сформульована.
А в нас задачі сформульовані погано або не сформульовані взагалі. «Потрібні НРК» — це не задача. Це бажання.
Дизайн-мислення дає рамку:
- Емпатія — піти до того, хто цим користується, і подивитись його руками.
- Визначення — сформулювати справжню проблему, а не ту, що озвучили.
- Ідеї — накидати варіанти, не закохуючись у перший.
- Прототип — зробити дешево, щоб зламати.
- Тест — повернутись і перевірити.
І наскрізно через усі п’ять — комунікація та чесний зворотний зв’язок. Без них метод перетворюється на ритуал.
Це п’ять кроків. Вони працюють для стільця. Вони працюють для інтерфейсу. Вони працюють для екосистеми на рівні країни.
Різниця тільки в масштабі, на якому ти готовий їх застосувати.



